football jerseys wholesale | Authentic Jerseys Wholesale | sports jerseys wholesale | football jerseys wholesale | throwback nba jerseys | Wholesale Soccer jerseys | chinese wholesale jerseys | Cheap Jerseys | Cheap NFL Jerseys

Мовні студії вивчення англійської мови

  • +38 096 919 88 41
  • +38 066 380 67 86

Тема готовності дитини до шкільного навчання є дуже актуальною сьогодні. Дехто недооцінює важливість того, щоб дитина була готова до цього серйозного та досить тривалого періоду її життя. Виповнилося 6 – вперед!, буде, що буде. А іноді ще й не виповнилося..

Але для тих батьків, які хочуть допомогти своїй дитині якомога легше адаптуватися до школи, ця стаття стане в нагоді. Для інформації – проблему я досить добре вивчала, коли писала курсову, а потім і дипломну роботу з цієї теми. Мною було проведено 2 наукових дослідження з цієї теми.

Частина 1.

Перше, в чому хочеться розібратися, це які АСПЕКТИ включає в себе поняття «готовності дитини до навчання у школі».

1. Фізична готовність (стан здоров’я, фізичний розвиток, розвиток аналізаторних систем, розвиток дрібних груп м’язів, розвиток основних рухів, таких як біг, стрибки і т.п.).

2. Спеціальна, або педагогічна, готовність (вміння читати, писати, рахувати).

3. Психологічна готовність, яка є найскладнішим аспектом з цих трьох аспектів. Вона включає в себе мотиваційну, емоційно-вольову, інтелектуальну та особистісну готовність.

Впізнаєте? Акцент найчастіше робиться на спеціальній готовності: «дитина знає всі букви, розв’язує приклади, ще й англійською може щось сказати» і т.ін. Звідси батьки роблять висновок: «готовий». А першим і третім пунктами, які є важливішими, часто нехтують.

Як психолог, звичайно, я хочу детально обговорити психологічну готовність (у 2й частині статті). Але декілька слів скажу з приводу фізичної. На що тут слід звернути увагу? Початок зміни зубів як показник фізичного розвитку, вміння стрибати на одній нозі, зникли сладки на руках (кисть руки), по сходах піднімається/спускається по одній нозі на сходинку, вміння кидати/ловити м’яч, тіло: з’являється талія, вигин спини, стопи.

Можна попросити дитину привітатися з вами руками (як це роблять чоловіки): зверніть увагу на верхній палець (він повинен бути зверху).
Ще один з тестів: попросіть дитину дістати правою рукою ліве вухо, а потім лівою праве, як на малюнку:

Про спеціальну, або педагогічну готовність зараз є багато чого. Як правило, більшість діток ходять на підготовчі курси за рік до школи. Тут лише варто зауважити, що право на перевірку такої готовності мають лише спеціалізовані школи: ліцеї, гімназії і т.п. До загальноосвітньої школи дитина може іти без таких знань. Букви та цифри вона вчитиме у першому класі, що є абсолютно нормальним явищем.

Важлива річ: через те, що вік початку навчання у школі у нашому законодавстві звучить як «Зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з 6 років» (Закон України «Про загальну середню освіту»), тобто немає чітких обмежень, то на практиці, в одному першому класі можуть опинитися діти від 5-ти до майже 8-ми років. Це величезний розрив для такого віку. Тому, якщо ви ведете до школи дитину, якій ще не виповнилося хоча б 6 з половиною, поцікавтеся у майбутнього вчителя, якого віку дітки вчитимуться у даному класі. Якщо вийде так, що переважна більшість буде ближче до 7ми років, вашому малюку може бути набагато важче серед них. Адже, як би ми не нехтували цим, але величезна кількість наукових досліджень доводить те, що діти 7ми років у своїй більшості показують вищі показники з психологічної готовності дитини до школи, ніж 6ти річні.

Пам’ятайте, дитина іде до школи ВЧИТИСЯ. Ігри і спілкування там матимуть, звичайно, місце, але їм приділятиметься набагато менше уваги. Вчити її буде вчитель. Отже, це і є головна персона на найближчі 4 роки для вашого малюка. У дітей молодшого шкільного віку вчитель стає більшим авторитетом, аніж батьки. (Звертали увагу, коли ви говорите щось дитині, а вона/він: «А вчителька казала…..» J) Тому багато уваги приділіть тому, аби дізнатися, який цей вчитель. Краще питати у батьків дітей, які вже навчалися у даного вчителя. Критерії: повага/неповага до учнів, велике/нормальне завантаження домашнім завданням, домашні завдання – по силі учню чи по силі тільки батькам, чи висміює або кричить вчитель, фізичне насилля (яке нажаль має місце і до сьогодні) і т.д. Слід не забувати, що самооцінку дитини формують батьки (до походу у школу), а потім у 1му класі підключається вчитель. Тепер від нього ваш малюк присвоюватиме собі враження про самого себе. Вчитель каже, наприклад, «тупий», або є ще гірші слова, не хочу їх тут вимовляти, – дитина «ковтає», присвоює собі, робить висновок, що такий і є, а потім, що найгірше, живе за сценарієм «тупого». Особистість вчителя вашого майбутнього першокласника – це друга сходинка як підґрунтя того, якою особистістю буде ваша дитина (першою і найважливішою, були і залишаєтесь ви, шановні батьки).

Частина 2. Психологічна готовність дитини до школи.

В продовження теми готовності дитини до навчання у школі хочеться зауважити, що психологічна її складова – дуже важлива, нею ні в якому разі не можна нехтувати.

У першій частині статті я вже згадувала коротко, з яких компонентів вона складається ( це – мотиваційна, емоційно-вольова, інтелектуальна та особистісна). Тепер розглянемо детальніше ці складові.

1. Мотиваційна готовність. Іншими словами, це наявність у дитини бажання вчитися, або усвідомлене відношення дитини до школи.

Запитайте у малюка, чому він/вона хоче іти до школи. Відповіді можуть бути різними. Наприклад, якщо це буде «тому що хочу вчитися», «цікаво дізнаватися нове», «отримувати знання» і т. ін., то мова йде про навчальну мотивацію. Дитина може сказати «там багато діток, з якими можна гратися», тоді говоритимемо про ігрову мотивацію. Можемо почути й таке: «тому що так треба», «всі ходять», «мама каже, що треба йти», і це – зовнішній мотив. «Там можна спілкуватися з іншими дітьми», «щоб отримати в майбутньому професію» – соціальний мотив. Є ще мотивація оцінки (дитина ходитиме отримувати «дванадцяти»), позиційна мотивація (дитина у садку відчувала себе «маленькою», а тепер стане «дорослою»).

Майбутній першокласник може мати декілька мотивацій, але одна завжди буде переважати. Звичайно, єдиний найкращий варіант переваги – це навчальна мотивація. Дитині перш за все повинно бути ЦІКАВО. Вона повинна хотіти дізнатися більше. Це природній потяг людини такого віку (6-7 років). А потім, звичайно, вона може хотіти спілкуватися, гратися з новими друзями, отримувати високі бали і т.д. Якщо малюка нічого не цікавить – слід проясняти, з чим це може бути пов’язано. Несформована мотивація – основа неуспішності у шкільному навчанні.

У разі негативної відповіді на питання «Чи хочеш ти іти до школи?» про готовність навіть не йде мова. Дитина чесно каже, що туди не збирається. В такому випадку потрібно зрозуміти, чому так відбувається, адже к 6ти рокам дитина в нормі туди хоче. А от для чого це їй – ми вже вияснили.

2. Емоційно-вольова готовність.

Емоційно-вольова сфера зумовлює вміння регулювати свою поведінку у складних ситуаціях, мобілізуватися у стані втоми, завершувати справу до кінця.

Не секрет, що у школі буває важко, буває «не хочеться», «не цікаво» і т.д. Дитина – не робот, і такі явища завжди матимуть місце. Плюс діти повинні готові тривалий час виконувати не саме привабливе завдання. Аби впоратися із цими явищами, у малюка повинні бути сформовані воля та емоційний інтелект, і як наслідок, це зменшить імпульсивні реакції дитини, вона буде здатна поставити «треба» поперед «хочу». Вміння впізнати свою емоцію, впоратися з нею полегшує процес навчання у школі, адже стримує дитину від проявів негативної поведінки.

3. Інтелектуальна готовність.

Тут важливо не плутати інтелектуальну готовність і спеціальну, або педагогічну. Вони пов’язані між собою, але не тотожні. Інтелектуальна готовність – це не те, що дитина вже знає, вміє (букви, цифри, читає, пише, рахує…), це про рівень розвитку пізнавальних процесів – відчуття, сприймання, мислення, пам’яті, уваги, уяви, мови і мовлення. Тобто мова йде не про кількість, а про якість. Якщо у дитини погана пам’ять – їй буде важко запам’ятати або відтворити матеріал, нерозвинена увага – малюк просто не помітить важливого або робитиме помилки через «неуважність», проблеми з мовою та/чи мовленням – проблема у висвітленні думки, переказах і т.ін. Багаторазові дослідження доводять, що незадовільний рівень психологічної адаптації дітей до навчальної діяльності пов’язаний з низьким рівнем розвитку особливостей їхніх пізнавальних процесів.

Ще один аспект в інтелектуальній готовності – це певний запас знань про навколишній світ. У школах перед вступом діток часто питають, чи можуть вони назвати своїх рідних, свою адресу, які пори року знає і т.д.

4. Особистісна готовність.

Йдучи до школи, дитина отримує новий соціальний статус. До неї виставляється ряд нових вимог, з’являється неабияка відповідальність. Це досить важливий етап, успішність якого залежатиме від особистісних характеристик малечі.

Тут можна виділити 3 вектори: 1 – вміння вибудовувати свої взаємини з педагогом, 2- з однолітками, 3 – рівень самооцінки дитини.

Успішність навчання в школі великою мірою залежить від здатності учня сприймати умовність навчальної ситуації, підтримувати рольові стосунки «учитель — учень». Відомі випадки, коли «неготові» дітки називають вчителя «тьотя» або «Іванівна, Петрівна», можуть перервати хід уроку якимись зауваженнями, що не стосуються теми. Тобто це нагадуватиме більш побутове спілкування, аніж те, що відповідає навчальній ситуації.

Відносини з однолітками – не менш важливий елемент. Усім, мабуть, відомі випадки наявності «ізгоїв» у класах і результати, до яких це призводить. А можливо, навпаки, це природжений лідер (а з ними теж часто не легко J) і про цю рису потрібно знати, аби знайти правильний підхід до дитини та не зламати її, адже у подальшому житті лідерство знадобиться для успішності.

Самооцінка відіграє важливу роль в успішності навчання. Від неї залежить, як малюк оцінюватиме свої успіхи та невдачі, свої якості та можливості, як справлятиметься зі складнощами. Для дитини дошкільного віку нормою є завищена самооцінка: «я найрозумніший, найгарніший, найслухняніший». Занижена ж однозначно сприятиме неуспішності.

Аби встановити рівень психологічної готовності дитини до школи – варто звернутися до психолога, який має досвід у проведенні такої діагностики. Це займе 1-2 години (залежить від особистої швидкості виконання завдань). Робити це краще заздалегідь, аби мати час для вирішення питання вступу до школи або його відкладання на 1 рік. Якщо проблема не суттєва – варто провести з дитиною корекцію. Тривалість корекційної роботи визначить психолог.

Від щирого серця бажаю всім усвідомленості у прийнятті важливих рішень.

Анастасія Корнієнко – дитячий та сімейний психолог.

Поділитися у соцмережах



ЗАПИШІТЬСЯ НА ПРОБНЕ ЗАНЯТТЯ БЕЗКОШТОВНО!

Залиште ваші контакти, та ми узгодимо з вами зручний для вас час



АБО ЗВЕРТАЙТЕСЯ ЗА ТЕЛЕФОНАМИ

  • +38 096 919 88 41
  • +38 066 380 67 86
Зворотній зв’язок

Залиште заявку і ми вам зателефонуємо